1. Географічне положення

Україна розташована на перехресті торгівельних шляхів Європа – Росія – Центральна Азія – Близький Схід. Це робить її розташування ідеальним для розміщення виробництва та експорту товарів до країн Європи, Азії, Росії, Близького Сходу та Кавказу. Чотири з 10 європейських транспортних коридорів проходять через Україну. Україна має доступ до Азовського та Чорного морів і далі вихід на Близький Схід.

2. Значні природні ресурси та можливості їх використання

Україна – найбільша за площею (603,6 тисяч кв. км) країна Європи.
Україна має 30% світових чорноземів, що займають понад 60% площі земель сільськогосподарського призначення. В Україні розвідано 20 тис. родовищ та налічується близько 200 видів корисних копалин. За запасами деяких корисних копалин Україна випереджає Росію, США, Великобританію, Францію, Німеччину, Канаду та інші країни. За запасами і видобутком залізних, марганцевих, титано-цирконієвих руд, багатьох видів неметалічної сировини Україна посідає провідне місце серед країн Європи та світу в цілому.

3. Наближена до європейських традицій культура життя і праці

Українцям і європейцям притаманна спільність релігійних традицій і підходів до корпоративного управління про що свідчить її багатовікова історія.

4. Розвинута транспортна та енергетична інфраструктура

В Україні розвинута мережа повітряного, залізничного, автомобільного сполучення (понад 22000 км залізничних шляхів, близько 170000 км доріг, понад 2000 км водних шляхів). В Україні також наявний і має потенціал розвитку річковий і трубний транспорт. Україна посідає 61 місце в індексі ефективності логістики Світового банку.
Україна має стратегічне розташування з точки зору ведення торгівлі з ЄС. Доставка продукції з України до більшості європейських ринків вантажним автотранспортом займає лише два дні. Це є значною перевагою для виробництва із коротким ланцюгом постачання.

5. Потенціал до значного нарощення виробничих потужностей та підвищення ефективності виробництва у багатьох сферах діяльності

Україна традиційно займає лідерські позиції у виробництві складних машин, транспортних засобів на території СНД, а також входить до переліку провідних держав світу, що виробляють аерокосмічну техніку.
Агропромисловий комплекс є одним із перспективних секторів економіки України, на який припадає більше 20% ВВП. Україна входить до п’ятірки найбільших світових експортерів зерна та займає 1 місце в світі за обсягом експорту соняшникової олії (58%).
Україна має великій потенціал виробництва енергії з альтернативних джерел та запровадження енергоефективних технологій.

6. Розвинута сфера наукової і дослідницької діяльності, діяльності у сфері ІТ із потенціалом до посилення її можливостей.


Завдяки освітній системі, науково-технічній базі, а також молодим талантам Україна традиційно володіє значним науково-дослідницьким потенціалом. Українські інженери, програмісти та розробники вважаються одними з кращих у світі.
Україна займає перше місце в Європі в сфері ІТ із швидким зростанням кількості ІТ-професіоналів – близько 90 тис. осіб сьогодні.
В Україні знаходяться більш ніж 100 науково-дослідницьких центрів глобальних компаній з різноманітних галузей, включно із телекомунікаціями, програмним забезпеченням, індустрією ігор та електронною комерцією. Значна частина цих світових компаній увійшла на український ринок опосередковано, через злиття та поглинання, спільну науково-дослідну діяльність із залученням зовнішніх ресурсів, або через співпрацю з компаніями за схемою аутсорсингу.

7. Наявність значних трудових ресурсів з високим рівнем освітньої підготовки і потенціалу до їх якісного та кількісного розвитку.


Економічно активне населення країни становить понад 20 мільйонів осіб.
Україна має значну частку дорослих з вищою освітою. За даними Програми розвитку ООН (ПРООН) Україна посідає 83 місце за індексом освіти.

8. Значний обсяг внутрішнього ринку з потенціалом до зростання, а також близькість і відкритість для українських товарів, робіт і послуг ринків ЄС.


Україна – це великий ринок з населенням понад 40 млн осіб, значним потенціалом росту та відносно невеликим рівнем конкуренції у багатьох сферах діяльності.
З 2016 року між Україною та ЄС діє зона вільної торгівлі.

9. Відносно низька вартість входження на ринок, придбання основних засобів (земля, нерухомість), поточних витрат.


Відповідно до рейтингу Ведення бізнесу 2016 Світового банку Україна посідає 30 місце з реєстрації підприємства, підвищившись на 40 позицій. Для реєстрації підприємства потрібно лише 7 днів.
Україна цілком може стати майданчиком для ведення діяльності іноземних компаній, оскільки земля, нерухомість, оплата праці, енергоресурси, сировина та інші виробничі витрати є відносно дешевшими в доларовому еквіваленті.

10. Наближення норм національного законодавства до законодавства ЄС, в тому числі щодо конкурентних умов діяльності


Угода про асоціацію між ЄС та Україною була підписана 27 червня 2014 року у Брюсселі.
16 вересня 2014 року Угода про асоціацію була одночасно ратифікована Верховною Радою та Європейським парламентом. Основні частини Угоди присвячені ключовим реформам, економічному відновленню та зростанню, а також урядуванню та секторальній співпраці у сферах енергетики, транспорту, охорони довкілля, промисловості тощо.

11. Сталий рух у напрямі лібералізації ринкових відносин і розвитку демократичного суспільства, інтеграції України у європейську та світову спільноту.


Для підвищення рівня захисту іноземних інвестицій Законом України від 16.03.2000 №1547 ратифікована Вашингтонська Конвенція 1965 року про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами.
Україна є членом СОТ з 2008 року (учасник Угоди СОТ про державні закупівлі (GPA) із 18 травня 2016 року).
Україна має чинні укладені міжнародні угоди про сприяння і захист інвестицій з понад 70 країнами світу. Процес розширення переліку країн, з якими укладено такі угоди, триває.
У 2014 році Україна уклала угоду про асоціацію з ЄС, у зв’язку з чим утворена зона вільної торгівлі, яка почала діяти з 2016 року.


Сьогодні Україна тісно співпрацює з ОЕСР в статусі асоційованого члена в рамках Комітету зі сталі, Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей; в статусі учасника (спостерігача) в рамках Комітету з конкуренції, Комітету з питань державного управління, Робочої групи з питань розвитку малого і середнього бізнесу та підприємництва.
Україна також бере участь у заходах Міжнародного транспортного форуму (МТФ), Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), приєдналася до Насіннєвих схем ОЕСР по сортовій сертифікації насіння зернових, кукурудзи та сорго, у 2013 році Україна набула членства у Глобальному форумі з транспарентності та обміну інформацією для податкових цілей в рамках ОЕСР.